Dzidzio, Іван Попович - Василина

Біля хати Василини затоптали трави.
Затоптали буйні трави хлопці кучеряві.
Та вертаються додому всі із гарбузами,
Що ж ти робиш, Василино, з цими легінями...

І співає Верховина, дзвінко пісня лине (дзвінко!)
Василино, Василино, люба Василино.
Василино, Василино, файна Василино!

Із краси води не пити знаю добре, знаю.
Та чомусь твоєї хати також не минаю.
Посміхнися, озовися, верховинко люба!
Стану я в твоєму серці - золотим відлунням...