SadSvit - Персонажі

Твої вікна горіли, палали вогнем
Нагадали мені знову дерев'яні мости
Чи то справді с тобою ми вкотре заснем?
Та збагнув, що є найліпшим другом самоти
Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та не справжні ми є персонажі
Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та не справжні ми є персонажі
Знову ніч наступила холодна, мов лід
Разом сіль залишила шрам
Димарі, за спиною, так безжально палять
Що купив я цигарки, і дим подарував вітрам
Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та несправжні ми є персонажі