VovaZiLvova, DOVI - Падали тіні

Падали тіні на наші гори
Ми ззовні спокійні, всередині горе
Падали тіні, а ми стояли
Сонце зійшло - тіні помирали.

Сонце зійшло, бо сонце сходить щоранку
Хтось одягає останню, хтось першу вишиванку
Життя триває і його не можливо спинити
Не можна ні окупувати ані захопити
Можна понівечити форму, але суть є вічна
Я думаю про це коли почуваюсь пригніченим
Я згадую, що я себе і життя возвеличую
Кожного разу як собі та іншим шлях освічую
Так щоби було менше тіней, і більше правди
Так щоб менше всього боятися, бо більше знати